Міністерство оборони України відкрило громадське обговорення проєкту Концепції соціального супроводу військовослужбовців та їхніх родин у Збройних Силах України. Документ передбачає єдиний базовий рівень підтримки незалежно від місця служби. Всеукраїнська профспілка учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни підтримує такий підхід і наголошує на необхідності визначити відповідальних, строки допомоги та механізми захисту прав людини.
Що пропонує Міністерство оборони
За повідомленням Міноборони від 3 листопада 2026 року, оновлену модель напрацьовано спільно з Генеральним штабом ЗСУ. Її мета — зробити підтримку військовослужбовців та їхніх сімей послідовною і доступною в різних військових частинах та регіонах.
У військовій частині служба супроводу має допомагати визначати потреби людини, координувати взаємодію відповідальних підрозділів і вести питання до результату. Для родин передбачено центри супроводу на рівні територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки — як точки контакту для консультацій, допомоги з документами та зверненнями до відповідних установ.
Після завершення військової служби підтримка має продовжуватися у взаємодії з цивільною системою допомоги ветеранам. Це особливо важливо, щоб людина не втрачала контакт із фахівцями саме тоді, коли потребує лікування, реабілітації, оформлення документів або допомоги з поверненням до роботи.
Наразі йдеться про проєкт для обговорення. Оприлюднення концепції не означає, що запропоновані механізми вже запроваджено. Після опрацювання пропозицій документ має стати основою для підготовки Стратегії соціального супроводу.
Позиція профспілки: супровід має забезпечувати результат
Всеукраїнська профспілка учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни підтримує формування цілісної системи соціального супроводу, яка охоплюватиме період служби та перехід до цивільного життя.
Для військовослужбовця та його родини якість такої системи визначається конкретними результатами: отриманою допомогою, оформленими документами, відновленими правами, доступом до лікування, реабілітації та працевлаштування.
На переконання профспілки, під час доопрацювання концепції та підготовки майбутньої стратегії необхідно передбачити такі положення.
Єдиний стандарт допомоги та зрозумілі строки
Потрібно визначити базовий перелік дій служби супроводу, порядок реєстрації звернень, строки первинного реагування та інформування людини про перебіг розгляду її питання.
Військовослужбовець і члени його родини повинні розуміти, хто відповідає за звернення, які наступні кроки та куди звертатися у разі бездіяльності.
Безперервність підтримки після звільнення зі служби
Перехід до цивільної системи має передбачати узгоджену передачу супроводу, визначення відповідального фахівця та підтвердження, що людина отримала подальшу допомогу.
Особливої уваги потребують поранені військовослужбовці, особи з інвалідністю, звільнені з полону, родини загиблих, полонених і зниклих безвісти захисників та захисниць.
Трудові права та повернення до зайнятості
Профспілка вважає необхідним прямо врахувати у майбутній системі супроводу питання трудових прав військовослужбовців і ветеранів.
Йдеться про доступ до правових консультацій, повернення до роботи, професійне навчання, перекваліфікацію, пристосування робочого місця до потреб людини та захист від дискримінації.
Для цього потрібна узгоджена взаємодія служб супроводу з органами влади, службою зайнятості, роботодавцями та профспілками.
Доступність, конфіденційність і довіра
Допомога має бути доступною особисто, телефоном і через цифрові засоби зв’язку, з урахуванням потреб людей з інвалідністю та родин, які проживають далеко від відповідних установ.
Необхідно також визначити правила обробки персональних даних і доступу до чутливої інформації. Людина повинна розуміти, кому, з якою метою та на яких підставах передаються її дані.
Підготовлені фахівці та належне забезпечення
Реалізація концепції потребує достатньої кількості фахівців, їхнього навчання, обґрунтованого навантаження та фінансування.
Оцінювати роботу системи доцільно за вирішеними питаннями, своєчасністю допомоги та зворотним зв’язком військовослужбовців і родин.
Участь військових, ветеранів і профспілок
До розроблення стандартів, алгоритмів взаємодії та оцінювання якості супроводу необхідно залучати військовослужбовців, ветеранів, представників родин, профспілки та організації, які мають практичний досвід захисту їхніх прав.
Позиція Всеукраїнської профспілки: соціальний супровід має давати військовослужбовцю та його родині зрозумілий шлях до допомоги, відповідального фахівця і підтримку до вирішення питання.
Як долучитися до обговорення
Міністерство оборони приймає пропозиції та зауваження до 13 листопада 2026 року включно.
Електронна адреса для надсилання пропозицій: K.Skorokhod@advisor.mod.gov.ua.
Ознайомитися з документом можна на офіційній сторінці проєкту Концепції.
Профспілка закликає військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх родин долучатися до обговорення й подавати конкретні пропозиції з урахуванням власного досвіду. Саме практичні потреби людей мають визначати зміст майбутньої системи підтримки.
Джерело: Міністерство оборони України. Позиційний розділ — проєкт формулювання Всеукраїнської профспілки учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни.
